Вівторок, 12.12.2017, 17:04
Вітаю Вас Гість | RSS

Дігтярівська загальноосвітня школа

Категорії розділу
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама

Каталог файлів

Головна » Файли » Сценарії свят, доповіді, різне » Різне

Характеристика СВК “Удай” смт. Дігтярі Срібнянського району
26.11.2009, 13:15
СВК "Удай” смт. Дігтярі Срібнянського району розташований в південній чачстині району в 18 км від районного центру смт. Срібне в зоні Лівобережного Лісостепу і відноситься до Прилуцького агрогрунтового підрайону.
 Віддаль від залізничної станції Прилуки – 68 км. Вся земельна площа колгоспу розташована в одному земельному масиві, який витягнутий з півночі на південь 9,4 км і зі сходу на захід на 8,6 км.
 За господарством закріплено 4448,7 га земель, в тому числі сільськогосподарських угідь 2833,1 га, з них орних 2469,8 га, 43,1 га багаторічних насаджень, в тому числі садів – 28,7 га, тутових – 14,4 га, сіножатей – 175,5 га, пасовищ – 144,7 га.
 На час складання проекту СВК об’єднує 578 дворів. Всього населення 1650 чоловік, в тому числі працездатних 730 чоловік, з них працює в господарстві 312 чоловік.
 В господарстві існує дві виробничі бригади, з аким складом працездатних в кожній, які працюють в господарстві.
  1 бригада (с. Гнатівка) 140 чоловік.
  2 бригада (смт. Дігтярі) 172 чоловіки.
 Пункти здачі сільськогосподарської продукції: зерна ст. Прилуки – 68 км. Картоплі ст. Болотниця – 48 км, цукрових буряків ст. Линовиця – 73 км, м’яса – смт. Срібне – 18 км, молока смт. Срібне – 18 км, овочів ст. Болотниця – 48 км та смт. Срібне – 18 км.
 На території господарства розміщені: контора колгоспу, селищна Рада, клуб, сільмаг, ясла, машинно-тракторний парк, складські приміщення, ремонтні майстерні, МТФ, бригадні двори, тощо.
 Зв’язок колгоспу з районним центром і пунктами здачі сільськогосподарської продукції здійснюється шляхами зтвердим покриттям.

Природно-кліматичні умови
 За природними умовами території колгоспу наближається до північного Лісостепу і характеризується помірно-теплим, м’яким, з достатньою кількістю вологи, кліматом.
 Окремі елементи кліматичних умов колгоспу можна характеризувати середніми багаторічними даними найближчої до колгоспу Прилуцької метеорологічної станції. Середньорічна температура повітря становить 6,6 С.
 Для даної території характерна більш м’яка, з досить частими відлигами, зима, нежарке літо.
 Середня температура найбільш холодного місяця – січня становить – 6,7-7,1 С. середньомісячна температура найтеплішого місяця – липня становить 19,8 С.
 В окремі роки температура повітря помітно відхиляється від наведених величин.
 Так, наприклад, абсолютний мінімум температури відмічений в січні-лютому досягає – 33 С, але така низька температура спостерігається дуже рідко. Найчастіше мінімальна температура становить – 22-25 С. Такі низькі температури сприяють досить глибокому промерзанню грунту.
 Середньорічна глибина промерзання становить 73 см, а в деякі роки доходить до 130 см.
 Низькі температури повітря та глибоке промерзання грунту свідчить про можливі випадки вимерзання озимих в малосніжні зими.
 Максимальні температури влітку становлять 37-39 С. Спостерігаються вони, звичайно. В липні, але можуть зміщуватися на суміжні місяці, найчастіше на серпень.
 З кліматичних умов для території колгоспу несприятливими явищами є пізні весняні і ранні осінні приморозки.
 Початок вегетаціонного періоду пов’язаний з переходом середньодобової температури через 5 С, для території колгоспу цей період відноситься допершої декади квітня (9 квітня), а восени в третій декаді жовтня (25 жовтня).
 Таким чином, тривалість вегетаіонного періоду, для даної території становить 199 днів з сумою середньодових температур 2945 С. Це цілком забезпечує теплом майже всі вирощувані в колгоспі сільськогосподарські культури.
 Річна сума опадів для території колгоспу в середньому становить 500-590 мм.
 Розподіл опадів протягом року дуже нерівномірний (див. табл. 1). Максимальна кількість опадів припадає на вегетаціонний період близько 70% річної норми.
Таблиця 1
Середня місячна та річна кількість опадів в мм
(Срібнянська метеостанція)
Місяці І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII За рік
Кількість опадів 29 23 28 39 43 65 68 57 47 39 39 35 512

 Відносна вологість повітря в холдний період року досить висока і знаходиться в межах 78-89%, а в літні місяці вона мало змін.ється і знаходиться в межах 58-68%.
 Кількість посушливих днів, коли відносна вологість не перевищує 30%, становить 5-10 днів, тому ймовірність атмосферних посух невелика.
 Таким чином, кількість атмосфернихопадів та їх розподіл по періодах року цілком забезпечує потребу різних рослин у волозі.
 Середня висота снігового покриву становить 20 см. Негативним явищем зимового періоду є часті відлиги, які приводять до часткового або повного зникнення снігового покрову і утворення льодової корки, яка дуже шкодить посівам озимих. Відлиги, тривалістю 5-10 днів без перерви, приводять до порушення зимового спокою озимини, відновлення життєдіяльності точок росту, внаслідок чого знижується морозостійкість рослин.
 Територія колгоспу щодорельєфу являє собою відроги Полтавського плато. Воно представлене слабохвилястою рівниною, яка розчленована сіткою ярів та балок.
 Плато являє собою систему вузьких вододілів, що тягнуться з півночі на південь і південний захід.
 Рельєф території колгоспу складний. Західна частина колгоспних земель розташована на заплаві річки Лисогір, що тягнеться з північного сходу на південний захід. Вона являє собою понижену заболочену рівнину. Порізану численними водотоками, північна та південна частина зарослі чагарником, а центральна частина в основному заболочена.
 Невеликим уступом над заплавою піднімається надзаплавна тераса. Це слабохвиляста рівнина. Іноді тут зустрічаються блюдцеподібні пониження, в яких довго застоюється вода з весни.
 Основна частина колгоспних земель розташована в східній частині – на плато, яке являє собою підвищену середньохвилясту рівнину.
 Яри та балки, що тягнуться в різних напрямках і розчленовують території на ряд вододільних площ, створюючи незручні умови для механізованого обробітку грунту, розміщені рівномірно по всій території господарства.
 Ці володіли в свою чергу, в основному, не мають рівнинних площ, тут переважають слабопологі, пологі схили.
 На вирівняних малостоячих ділянках плато в значній мірі розвинений мікро і мезорельєф, представлений дрібними круглими западинами.
 Майже всі яри мають вузьку, конусоподібну форму. Схили та днища ярів і балок в своїй більшості заліснені.
 Порівняно велика кількість опадів при такому розчленованому рельєфі сприяє розвиткові ерозії, внаслідок чого в господарстві є грунти різного ступеня змитості.
 Грунтові води залягають на неоднаковій глибині в різних частинах колгоспного масиву. На орних землях, розміщених на корінному плато, вони знаходяться на глибині 20-30 см.
 Внаслідок глибокого залягання грунтових вод, вони ніякого впливу на процеси грунтотворення не мають і основним джерелом зволоження грунтів є атмосферні опади.
 На схилах ярів та балок основним джерелом зволожння також є атмосферні опади. Але тут умови зволоження гірші, ніж на плато, так як води тут не затримуються, а стікають на дно балок. В днищах балок грунтові води залягають неглибоко 0,5-2 м.
 Природна рослинність на кормових угіддях представлена деякими видами злаків та різнотрав’я: вівсяниця лучна, мітлиця біла, трясучка середня, осока дерниста і осока жовта, любочки осінні, деревій тисячолистий, вівсяниця червона, подорожник ланцетовидний, конюшина суницевидна.
 Кормові вгіддя на площі 61,1 га потребують внесення добрив, а на площі 92,8 га – корінного поліпшення.
 В залежності від однорідності рельєфу, грунтотворчих порід, рослинності утворилась і неоднорідне грунтове вкриття.
 При проведенні крупномасштабного обслідування грунтів в колгоспі виділено 19 грунтових відмін, які об’єднані в 17 агровиробничих груп.
Найбільш поширені на території СВК чорноземні грунти, для яких характерна досить глибока гумусованість по профілю при порівняно високому вмісті гумусу (4,33%), поступове зменшення його донизу, відсутність ознак руйнування і перерозподілу колоідів по профілю, карбонатність грунтового профілю.
Серед грунтів цього типу є слабо-, середньо- та сильнозмиті відміни, у яких наявна різна ступінь змитості гумусового горизонту, а також вилуговані чорноземи, у яких лінія скипання карбонатів з соляною кислотою знаходиться нижче, ніж у типових грунтів.
Незначну площу на території господарства займають лучні грунти, що утворились на заплавах і низинних місцях в різко виявлених гідроморфних умовах при постійному капілярному зв’язку з неглибоко залягаючими грунтовими водами і особливому режимі поверхневих вод. Тому грунти цього типу характеризуються оглеєністю не тільки материнської породи, а також і частини профілю.
Незначне поширення на території господарства мають опідзолені грунти, що сформувались внаслідок періодичної зміни підзолистого процесу грунтотворення на дерновий. Утворились вони під широколистими або мішаними лісами на карбонатних, переважно, лесових породах. У профілі мають ознаки, що наближають їх до підзолистих грунтів, проте вдрізняються від них краще розвиненим гумусовим горизонтом і менш виявленими ознаками підзолистості.
Значну площу займають і еродовані грунти на спадистих схилах ярів і балок. Характерна їх ознака – змиті генетичні горизонти і вихідна поверхня грунтотворних порід. Ці грунти зовсім орнонепридатні, тому з метою запобігання дальшого змиву і розмиву їх доцільно закріпити лісонасадженнями.
Незначну площу займають болотні грунти, що сформувались під впливом болотної рослинності в умовах постійного надмірного зволоження. Розклад органічних речовин в таких умовах проходить дуже повільно, внаслідок чого накопичується органічна маса.
Після проведення меліоративних робіт можуть бути використані, як високопродуктивні кормові угіддя.

Землевпорядкованість господарства 
та стан сількогосподарського виробництва
Останнє землевпорядкування господарства було проведено в 1961 році.
Проектом передбачалось введення три бригади, за якими було закріплено шість сівозмін, з них дві польові на площі 1670,8 га, дві технічні на 153,5 га, кормова на площі 286,6 га.
Прифермська на площі 83,5 га. Після проведення попереднього землевпорядкування в господарстві відбулися значні зміни.
У веденні сівозміни не були повністю освоєні, не повністю була проведена і трансформація земельних угідь.
На орних землях площею 78,2 га створено багаторічне культурне пасовище.
Порівнюючи із земельно-обліковими документами, площа орних земель на матеріалах коректування збільшилась на 43,0 га за рахунок зменшення площі під багаторічними насадженнями, сіножатей, пасовищ, а також внаслідок уточнення в натурі планово-картографічного матеріалу.
Така кількість бригад, сівозмін характеризує роздрібленість орних земель на дрібні поля, що при сучасній технічній оснащеності господарства являється тормозом ефективного використання сучасної потужної сільськогосподарськоїтехніки, а також структура посівних площ сільськогосподарських культур, що безпосередньо підпорядкована тваринництву, не відповідає сучасним вимогам ведення інтенсивного господарства.
В даний час на території господарства розвинута ерозія, що потребує побудови ряду водозатримуючих лотків та валів та проведення лісомеліоративних заходів – посадки лісонасаджень на ярах, полезахисних лісосмуг.
Попередній проект не відповідав вимогам по проведенню міроприємств по поліпшенню продуктивності природних кормових угідь і охорони земель від ерозії.
В господарстві не проводилось поліпшення кормових угідь, що привело до низької врожайності сіножатей і пасовищ.
На час складання проекту змінилась кількість виробничих підрозділів – стало дві польові бригади.
Обумовленість нового землевпорядкування витікає із необхідності створення міцної кормової бази для тваринництва, поглиблення спеціалізації господарства, що веде за собою перерозподіл тваринництва між бригадами, організацію нових сівозмів, організацію культурних пасовищ, більш інтенсивного та раціонального використання всіх природних кормових угідь.
Таким чином, впровадження спеціалізації господарства і повне підпорядкування їй організації земельної території викликало потребу проведення нового землевпорядкування.

Основні показники розвитку сільськогосподарського виробництва

Серед заходів, спрямованих на досягнення високих і стійких темпів розвитку сільського господарства, одне з провідних місць займають питання спеціалізації.
Для характеристики організації форм і рівня спеціалізації сільського господарства головним показником є структура товарної продукції.
На перспективу в структурі товарної продукції тваринництва колгоспу найбільшу питому вагу займатиме м’ясо та молоко.
Цукрові буряки та зерно займають і займатимуть провідне місце в структурі товарної продукції рослинництва і визначають спеціалізацію колгоспу в рослинницікій продукції. В вирощуванні цих культур колгосп має практичний досвід.  
Отже, в колгоспі вводиться спеціалізація зерново-технічна та вирощуваня нетелей. Спеціалізація на перспективу відповідає природно-економічним і господарським умовам.
Врожайність основних сільськогосподарських культур за проектом:
 зернові – всього 29,0 ц
 в тому числі одима пшениця 30 ц
  озиме жито 25 ц
  ячмінь ярий 25 ц
  овес 25 ц
  кукурудза 50 ц
  гречка 14 ц
  просо 25 ц
  зернобобові 25 ц
  цукрові буряки 300 ц
  картопля 150 ц
  кукурудза на силос 400 ц
  кормові коренеплоди 400 ц
багаторічні трави на зелений корм 250 ц
  на сіно 45 ц
однорічні трави на зелений корм 250 ц.
 для одержання запланованої врожайності сільськогосподарських культур господарству потрібно внести на гектар сільськогосподарських угідь по 6,3 ц мінеральних добрив в стандартних тюках, або на гектар посіву зернових 8,1 ц, картоплі – 10 ц, цукрових буряків – 23 ц, кукурудзи на силос і з/корм – 9 ц.
 На 1 га сіножатей і пасовищ необхідно внести по 4,0 ц мінеральних добрив.
 Всього потрібно внести 1779,1 тонни мінеральних добрив в стандартних тюках по господарству.
 Захист рослин від шкідників і хвороб займає важливе місце серед заходів, спрямованих на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості.
 Провідне місце належить поки що хімічному методу, який грунтується на застосуванні спеціальних хімічних препаратів.

Організаційна структура господарства та розміщення виробничих центрів

 На території господарства розміщено два населених пункти: смт. Дігтярі та село Гнатівка, які згідно схеми районної планіровки являються перспективними населеними пунктами, із них смт Дігтярі є центральною садибою господарства.
 На час складання проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування в господарстві налічувалось дві бригади, за якими закріплено тваринництво, сільськогосподарські угіддя відповідно їх територіального розміщення.
 Враховуючи кількість населених пунктів та кількість працюючих в господарстві, розміри та конфігурацію землекористування господарства, найкращим варіантом признано залишити існуючу організаційну структуру господарства, дві бригади з закріпленням за кожною із них сільськогосподарських угідь, тваринництва, громадських будівель та споруд відповідно їх територіального розміщення.

Інженерне обладнання території
 Існуюча шляхова мережа на території господарства розвинута добре. Що забезпечує зручний під’їзд до всіх господарських ділянок та перевезення вантажів під час польових робіт.
 На території господарства проходять державні шляхи районного значення Дігтярі-Срібне та Гурбинці-Горобіївка, ширина яких становить 18 метрів, а також шлях Срібне-Варва, ширина якого становить 44 метри.
 Державний шлях Дігтярі-Срібне має тверде покриття і зв’язує господарство з районним центром та пунктами здачі сільськогосподарської продукції, тому по ньому перевозиться основна маса вантадів.
 Крім цього, велика кількість внутрішньогосподарських ватажів перевозиться по польових шляхах, які знаходяться в задовільному стані.
 Польові шляхи рівномірно розміщені по всій території господарства з врахуванням рельєфу даної місцевості, що характерна для південних районів нашої області.

Розміщення водяних джерел
 На території колгоспу налічується чотири бурових свердловини, які використовуються для забезпечення водою ферм колгоспу та виробничого сектору.
 Загальний дебіт цих свердловин, при розрахунку 20-ти годинної роботи насосно-силового обладнання 960 м3/добу, що цілком задовольняє потребу в воді ферм та виробничого сектору.
 Населення колгоспу забезпечується водою з шахтних колодязів, побудованих з бетонних кілець.
 В літній період ВРХ на пасовищах забезпечується водою з бурових свердловин, що є на території пасовищ, а в дальнійшому забезпечення водою буде проводитись з бурових свердловин пересувними автопоїлками.

Організація території багаторічних насаджень
 В господарстві садівництво є однією з додаткових галузей. 
 Площа під багаторічними насадженнями становитиме 37,6 га, з них садів 23,9 га, тутових 13,7 га.
 Загальна площа під багаторічними насадженнями 37,6 га або 1,5% від орної землі.
 Багаторічні насадження закріплені за бригадами відповідно їх територіального розміщення. Так за бригадою № 1 закріплено 27,4 га, з них: садів 13,7 га, тутових 13,7 га, за бригадою № 2 закріплено 10,2 га садів.
 Плодові насадження представлені зернятковими породами, в основному, яблунею. З літніх сортів поширений білий налив, з осінніх – пепін литовський, антонівка та пепін шафранний, із зимових – кальвіль сніговий, ренет Семиренко, пенін Черненко.
 Урожайність фруктів дуже низька. Сади в господарстві зріджені і запущені, потрібний ремонт плодових насаджень.
 Найдоцільніше зріджені зерняткові сади до 25 річного віку ремонтувати тими ж породами, в першу чергу сортами, які раніше вступають в пору плодоношення. Старші за віком сади ремонтувати породами, прищепленими на карликових прищепах.
 Грунт на пристовбурних смугах або кругах весь час тримати в стані чорного шару. Для цього пристовбурні смуги (круги) восени перекопувати так, щоб не пошкодити коріння (на 15-18 см), рано навесні провести глибоке розпушування (на 10-12 см), а протягом літа в міру з’явлення бур’янів і утворення корки прополювати та розпушувати грунт на них.
 Міжряддя в молодому саду використовувати під овочеві культури, однорічні трави на зелений корм. Міжряддя старого саду утримувати під чорним паром, літом сіяти сидерати.
 Щороку проводити зяблеву оранку. Сади удобрювати органічними і мінеральними добривами.
 Органічні добрива вносити раз у три роки (по 50 т) га гною, а мінеральні добрива вносити щороку в дозах N45P45K60 кг/га діючої речовини.
 Для запобігання сонячних опіків і морозобоїн, які виникають на корі стовбурів і скелетних гілок через різкі коливання температури вдень і вночі, необхідно рано навесні обмазувати стовбури дерев і скелетні гілки вапном у суміші з глиною та коров’яком.
 Систематично проводити боротьбу з шкідниками та хворобами садів.
 Дотримання обов’язкового мінімуму агротехнічних вимог по догляду за плодовими культурами є необхідною умовою одержання запланованої врожайності та охорони грунтів від ерозії.
 
Охорона природи
 Головним завданням по охороні природи при розробці проекту внутрігосподарського землевпорядкування є збереження земельних ресурсів, підвищення родючості земель та раціональне їх використання.
 Одним з найважливіших заходів по охороні земель є боротьба з водною та вітровою ерозією грунтів.
 Проектом розроблена і рекомендована до використання комплексна система заходів по боротьбі з ерозією грунтів. Вона складається з організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів.
 При внесенні мінеральних добрив на поля, вапнуванні грунтів, використанні ядохімікатів потрібно користуватися матеріалами грунтових обстежень і рекомендаціями по застосуванню гербіцидів, де передбачені міроприємства по захисту зовнішнього середовища і рекомендовані оптимальні строки і дози їх внесення.
 Проектом передбачені заходи по освоєнню і поліпшеннюсземельних угідь.

Освоєння проекту
 Основним завданням в здійсненні проекту являються освоєння введення сівозмін. Для цього розроблений і виданий господарству план розміщення посівів у полях сівозмін, згідно якого сівозміни повинні бути освоєні до 1979 року.
Освоєння сівозмін, як найважливішої складової частини проекту, буде сприяти дальшому розвитку і зміцненню економіки господарства, різкому збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції та зниженню її собівартістю.
Проектом передбачино освоєння в орні 71,0 га; в тому числі: пасовищ 37,4 га, багаторічних насаджень 16,7 га, лісонасаджень 3,0 га, класних шляхів 10,6 га, польових шляхів 2,4 га, присадибного фонду 0,9 га.
Посадка проектних лісонасаджень 20,2 га повинна здійснитися в 1979 році повністю.
Будівництво культурного пасовища передбачено закінчити до 1980 року.
Будівничтво лотків, водозатримуючих валів, проведення виположення еродованих земель повинно здійснитись до 1980 року.
Для успішного освоєння введених сівозмін правлінню колгоспу треба суворо дотримуватись в натурі установлених меж полів сівозмін та інших господарських ділянок, зберігати межові знаки, для чого проінструктувати механізаторів, щоб при виконанні польових робіт вони не знищувати їх механізмами.
Загальна вартість освоєння передбачених проектом заходів по господарству складає 193,24 тисячі карбованців.
Розрвхунки вартості освоєння запроектованих заходів виконані по укрупнених показниках (являються орієнтовними) і зведені в таблицю.

Категорія: Різне | Додав: Art
Переглядів: 2721 | Завантажень: 2 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Надайте, будь-ласка, розрвхунки вартості освоєння запроектованих заходів виконані по укрупнених показниках, - ті дані, що зведені в таблицю. Дякую

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Реклама
Друзі сайту